1 куплет:  
Ображених я бачив сльози.
В молитві гнав я темряву,
Я Богу задавав питання:
"За що?", "Навіщо?" і "Чому?"

Бажав я відповідь почути
І зрозуміти все як слід.
Очікував в душі просвіту,
Щоб віру вберегти від бід.

Приспів:  
Хай молитва жене геть тривогу,
Наче сонце - темряву їдку.
Якщо ти віддаєш себе Богу,
Він спасе вбогу душу твою!

2 куплет:  
Та довго Небеса мовчали.
Вразливий пустотою днів,
На дні глибокої печалі,
Від криків частих став глухим:

І ось тому не чув я Бога,
Не розумів Його я слів.
Життя моє як та "берлога" -
Засув від променів святих.

Приспів:  
Хай молитва жене геть тривогу,
Наче сонце - темряву їдку.
Якщо ти віддаєш себе Богу,
Він спасе вбогу душу твою!

3 куплет:  
Він всі мої бажання знає,
Читає душу Він мою,
Мене без слів Він розуміє
Дає в скорботі міць Свою.

Нехай не завжди чую небо,
Та лиш в однім Творця молю:
Змасти мастилом очі і серце, 
Щоб руку бачити Твою.

Приспів:  
Хай молитва жене геть тривогу,
Наче сонце - темряву їдку.
Якщо ти віддаєш себе Богу,
Він спасе вбогу душу твою!

1 куплет:  
Ображених я чув ридання, 
В молитві гнали геть пітьму. 
Я Богу задавав питання: 
"За що? Навіщо? І чому?"

Хотів я відповідь почути, 
Хотів до точності дійти. 
І у душі бажав збагнути, 
При цьому віру зберегти. 

Приспів:  
Хай молитва розвіє тривогу, 
Ніби сонце-хай світло подасть. 
Якщо ти віддаєш себе Богу, 
Він нікому тебе не віддасть. 

2 куплет:  
Та довго Небеса мовчали,
Ранимий смутком весь я був. 
На дні глибокої печалі, 
Я зовсім відповідь на чув. 

Тому не міг почути Бога, 
Промов Його не розумів.
Життя своє, немов «барлогом»,
Від відповідей я закрив.

3 куплет:  
Він всі мої бажання знає
І глибину в душі моїй.
Таким як є-мене приймає, 
Підживлює слабкий дух мій. 

Не відповість хай зразу небо, 
Та про одне в Творця молю:
Щоб вірити не сліпо в Тебе,
А Руку бачити Твою!